Как я купил дистиллят ТГК и не пошел в унылый институт
Братцы и сестренки, мне тут чудо-историю с головой свихнуться нужно рассказать. Ну, как я вас всех знаю, всегда открыт для новых ощущений и непредсказуемых приключений. Так вот, сел я на свою засраную жопу на кровати в своей хате и задумался, как бы покороче путь к свободе от тупого института.
И тут, окунувшись в мир бесконечных закладок, наткнулся на лейм - чела, который предлагал закрывашки. Я повернулся к своему компухтеру и написал ему, типа "братан, как дела, можешь мне помочь с прецом?". И чувак откликнулся, рассказал, что в дербане у него растет самая качественная марихуана, и что у него есть закладки с ацетаминофеном, которые он готов сдать. Я дико обрадовался, потому что это было именно то, что нужно для моего плана вырваться из глупого института и получить настоящую свободу.
Устроив встречу, мы договорились встретиться в месте, где он похоронил свои прикопы. Пришлось преодолеть несколько километров пути, но я был готов на все, чтобы получить свою легкую пудру.
Когда я дошел до дербана, это было просто потрясающе! Кусты марихуаны росли даже выше меня, а запах был просто охуенный. Я подошел к месту встречи, а чувак там уже стоял, смотрел на меня с презрением и сказал: "Диазы у меня закончились, придется показать тебе, что я тут на самом деле продаю". И знаете что? В его руках был дистиллят ТГК - настоящий прец, которого я даже не ожидал увидеть.
Я даже не успел сказать "кароче, круто", как он уже достал свои закладки с ацетаминофеном из-под земли. Я был просто в полном шоке, потому что я и не представлял, что закладки могут быть такими охуительными. Он протянул мне одну из них и сказал: "Ну что, дружище, готов к прекрасному путешествию?"
Я взял его закладку в руку, посмотрел на нее и сказал: "Давай покурим это дерьмо прямо здесь и сейчас!" Мы нашли уютное местечко среди кустов марихуаны, и я начал растирать закладку. Секунда, и она превратилась в белую пудру, которую мы накатили в сигарету и закурили.
| И тут началось самое интересное. |
Братцы, вы даже не представляете, что произошло после этого. Я просто отвлекся на мгновение, и внезапно все вокруг начало сливаться в одну огромную радугу. Мои чувства стали острее, я чувствовал каждый запах, каждую нотку в музыке, каждое прикосновение ветерка к моей коже. Я взлетел так высоко, что даже самым психованным диазам позавидовал бы.
Мир вокруг меня стал ярким и необычным. Я увидел то, что раньше не замечал - красоту каждого листочка марихуаны, детали каждого цветка и тепло летнего солнца на моем лице. Все проблемы и страхи исчезли, а я просто наслаждался этим незабываемым приключением.
Охуительное путешествие длилось вечность, но почему-то мне показалось, что это только мгновение. Я ощущал себя настоящим богом, беззаботно плывущим по бездонной реке прецов. И в тот момент понял, что больше никогда не пойду в этот унылый институт, который мне ничего не давал, кроме стресса и депрессии.
Теперь я знал, что настоящая свобода - это быть самим собой, следовать своим желаниям и не позволять никому ограничивать тебя. Я понял, что в этом мире есть место для уникальных людей, которые живут своей жизнью и идут своим путем.
И вот так я купил дистиллят ТГК и отказался идти в этот леймый институт. Жизнь стала ярче и интереснее, и я с нетерпением жду новых приключений, которые принесет мне будущее.
Будьте настоящими, братцы и сестренки, и не бойтесь искать свою истину в этом мире.
Але, чуварики, с вамі на зєднання! Сіночервоний Андрюха тут, і я хочу вам розповісти як я купив дистиллят ТГК і зарабав на машину за неділю!
Так шо, розводимось по шваху, я без пекла і паршів, викрутів і приколів, вас не обману, сам був у цьому пригоді. Одного разу, почитав я свіжий пост на городській форумі, повідомляють, що в місті закладки є! А не просто закладки, а дистиллят ТГК - це шо таке? Це ж величезний процент в смітті наркотичних речовин! Не можна тут пропустити таку нагоду.
Моя думка була проста - тарілка на край, сміття в сторону! Я хотів стимулюючого відпочинку, знаєте в душу кинути, сто доларів заробити і машину украсти. І шо, місце сунулось!
| Тарас |
Андрюха |
| Андрюх, ти знаєш про дистиллят? |
Копайся в того, хто геру закупує. Віддасть повідомлення, зашось там айди. І побіг, склеюватиму діру на думці. Виручка, знаєш. |
| Брат, це занадто великий ризик, не знаю чи хочу ширятись |
Шо ти, не гамуй! Випробуй, то скоро усі пепси на задньому місці твоєї елди-призи. Інша машина буде, дырка в ній. Я ж це знаю! |
І йду я на контакт, шукаю діда. Інформація пішла, солью годжера заплатив і відро з бяком отримав. Іду додому з бюстом, а там 2 пацани у високих шапках. Хуже замісць не можна було попасти.
Перше шо прийшло в голову, це - "Вичавити жизнь з них!". Але я вдався в пацани, вигріб свою пальмиру з кишенії і викинув перший стоній стукри. Подякували мені ті двоє, як кращому бодігарду. Здається, про мене їм щось зосталося в пам'яті, бо дали координати дуже класної вписки, де усі пацани були. Ведьма, скільки можна брати без церемоній!
Я прийшов на ту вписку з новою забавкою, по-простому - з дистиллятом ТГК. Знаєте, скільки мені довелося заробити на нього грошей? Триста - не більше! Але виручка була космічна. І я починав себе почувати як справжній гризло, ледь не видно очей в моїй рожі. Я почав робити подарунки - всім своїм друзям, своїм жінкам, своїм батькам. І долучився випивкою.
Андрюха - герой вечора! І кожного вечора так було. Я вибився від дверей, бо мене створило на повну гесть. Але я витримав і дуже хорошо відчував себе. Почав писати пісні, навіть захотів займатися музикою. Все це завдяки дистилляту ТГК.
Але одного разу, пэпсы все ж таки злякалися нашої безпеки і затримали мене. Затамували на декілька годин у поліцейському відділі. Але щасливо, я мав кілька зашитих хабарів, які врятували мене. Ті пэпсы лишили мене на мирному, аби не чхнули за мною. Вони навіть не спробували шукати дистиллят ТГК, який я мав з собою.
Після цього, я вирішив змінити свій вектор. Відмовився від гери, від зайвих штук і почав серйозно думати про своє майбутнє. Я вирішив піти на роботу, заощадити грошей і заробити на машину. Знаєте, як швидко я це зробив? За неділю!
Братці, це був адський тиждень! Я не підводився, бував на кожній вписці, усе нічого. І ось, він, той день. Я продав дистиллят ТГК, який в мене залишився, і заробив чудову виплату. За ці гроші я купив свою першу машину!
Тепер я гордий водій, який пускає блискавицю по дорогах. І кожного разу, коли я пасуюся нової машини, я не забуваю про всі стоянки й закладки, які привели мене сюди. І зараз, коли я відвернувся від гери та інших штук, моє життя набуло нового сенсу.
Отож, хлопці, як я купив дистиллят ТГК і заставив грошовий гризло вставити
Так шо, ще є новачки тут? Хочете розповісти свою історію? Ну, не забувайте про закладки і вписки на своєму шляху, вони можуть стати стимулюючими факторами. Але і не забувайте, що дырка після них може бути більшою, ніж ви очікуєте.